БУДИНОЧОК СИРІТ З ІНВАЛІДНІСТЮ
 

Підтримане проживання — соціальна послуга, що надається людям з інвалідністю, які не можуть проживати самостійно або в сім’ї. Свого часу усі розвинені держави відмовилися від інституцій (інтернатів) для людей з інвалідністю, в яких вони зазнавали сегрегації (ізоляції від суспільства через інвалідність), порушення їхній прав та свобод.

В Україні реальна реформа деінституалізації інтернатів для дорослих людей з інвалідністю не розпочалася ще навіть на рівні декларування державної політики, не кажучи про якісь конкретні дії влади. Ті осередки підтриманого проживання, які сьогодні існують в Україні, створені не державою чи завдяки її допомозі, а організаціями громадянського суспільства. Це стосується і нашої «Оселі Віри, Надії, Любові». Підтримка владою Оселі (виділення часткового бюджетного фінансування), яка розпочалася у 2019-2020, дуже швидко почала згасати. Вже з 2020 року ми змушені витрачати надто багато часу на боротьбу з чиновниками в судах. Цей дорогоцінний час міг бути спрямований як на розвиток як Оселі, так і на створення наступних будинків підтриманого проживання.

На цій сторінці ми розповімо історію нашої боротьби за виживання Оселі, зокрема про юридичну боротьбу з чиновниками.

2019 рік

12 липня 2019 року в «Оселю Віри, Надії, Любові» поселилися її перші четверо мешканців. Усе, що було зроблено на цей момент для створення Оселі, є результатом допомоги багатьох благодійників. На придбання будинку, його ремонт, облаштування, закупівлю меблів, усіх необхідних для дому речей не було витрачено жодної гривні бюджетних коштів. Оселя почала отримувати бюджетні кошти з серпня 2019 року і була першим будинком підтриманого проживання в Україні, який отримав фінансування від місцевої влади за механізмом соціального замовлення. Ми очікували, що ця співпраця з владою буде розвиватися і Оселя стане прикладом будинку підтриманого проживання, що отримав реальну допомогу від влади, який зможуть запозичити багато інших організацій. Однак, вже в наступному році розпочалися перші труднощі з бюджетним фінансуванням.

2020 рік

У 2020 році на фінансування соціальної послуги підтриманого проживання було передбачено 400 тис. грн. Однак, вже у травні цього року через бюрократію та невиправданий формалізм виникли труднощі за отриманням фінансування за січень-квітень. Ми були змушені відстоювати наші інтереси в судах і врешті наприкінці року отримали від влади кошти за перші 4 місяці року.

2021 рік

У 2021 чиновники формально передбачили фінансування у розмірі 400 тис. грн, однак реально змогли виділити лише 309 тис. грн, тобто менше, аніж було передбачено. Ми знову були вимушені відстоювати наші інтереси в суді, однак програли справу.

2022 рік

Цього року чиновники знову «врізали» бюджетне фінансування соціальної послуги підтриманого проживання до 300 тис. грн, тобто до обсягу, ще меншого ніж попереднього року (309 тис. грн) і навіть 2020 року (400 тис. грн). Ми знову змушені відстоювати наші інтереси в судах.